Місто Заліщики, південні ворота Тернопільщини, розташоване на лівому березі Дністра за 125 км від обласного центру. Через Заліщики пролягає автомагістраль міжнародного значення Брест-Одеса; залізницею йдуть потяги в напрямках на Тернопіль, Чернівці, Івано-Франківськ, Одесу, Київ, Москву, Софію. Населення містечка понад 10 тис. чоловік.
Назва його походить від топоніму „за лісом” (урочища, де мешкали давні заліщани). Перші поселення, зафіксовані в околицях сучасних Заліщиків належать представникам різних археологічних культур. Історія міста сягає XIV-XV століть. Саме на кінець доби середньовіччя припадають перші достовірні відомості про нього. У 1763 р. тут збудовано костел Св. Станіслава. Вже тоді на гербі міста можна було побачити ратушу, де розташовувалась міська управа, а над нею височів єдиноріг – символ мужності і військової відваги. У 1766 р. Заліщики отримали статус повітового міста, яке славилось килимарями, гончарями, різьбярами. На рубежі XIX-XX століть тут діяли цегельний, пивоварний заводи, ґуральня, два кам’яні кар’єри, столярна, слюсарна, швацькі майстерні. Традиційно в краї розвинутим було сільське господарство. Довгий час тут працювала городнича школа, традиції якої успадкував нині діючий Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого. Після проголошення Західноукраїнської Народної Республіки в листопаді 1918 р. в Заліщиках було встановлено омріяну віками Українську владу. Багато мешканців міста вступили тоді до лав Української Галицької Армії (збройного формування ЗУНР). На початку червня 1919 р. в Заліщиках навіть перебував уряд ЗУНР.
У вересні 1899 р. в Заліщиках відкрилась державна чоловіча вчительська семінарія (з 1936 р. гімназія), де директором працював відомий письменник О. Маковей, викладачами – краєзнавець Й. Шварц, літературознавець Т. Залеський та ін. Співцем Стрілецтва є уродженець Заліщик М. Гайворонський – головний капельмейстер військ Української Народної Республіки. Серед відомих людей краю – культурно-громадські діячі: адвокати В. Охримович і В.Бараник, священики Й. Раковський, І. Туркевич, І. Коцик, що заснували в місті філію „Просвіти”. Тут батьківщина відомих особистостей в історії України: агронома-дослідника Р. Коцика, мовознавця М. Пушкаря, організатора кооперативного руху Є. Храпливого, фізика В. Кучера, артиста Є. Коханенка. На Заліщанщині також жили і працювали патріарх Мстислав (С. Скрипник), громадський діяч і письменник В. Верига, фізик Т. Гнатюк, один з керівників гуртка „Руська Трійця” Я. Головацький, письменник і археолог О. Ольжич (Кандиба), поет В. Вихрущ, письменник П. Ковальчук.
Сьогодні в місті діють два дитячі садки, дві загальноосвітні школи, школа-інтернат, обласний дитячий ревматологічний санаторій, гімназія, ПТУ-7, агроколедж НАУ. У вільний від занять час, діти мають змогу відвідати заняття на станції юних техніків, в художній, музичній та спортивній школах. В сфері культури працюють краєзнавчий музей, будинок народної творчості, бібліотека та кінотеатр. Систему охорони здоров’я репрезентують госпіталь інвалідів війни та реабілітованих, центральна районна лікарня, обласний тубсанаторій.
