Михайло Гайворонський

 
Михайло Гайворонський у Нью-Йорку (1925)
 
Їхав стрілець на війноньку
Прощав свою дівчиноньку:
«Прощай, миленька, чорнобривенька
Я йду в чужу сторононьку».
Кому в нашому краї не відома ця лірично-трагічна, похідно-маршова пісня?! Автором її є композитор і поет, диригент і педагог, музично-громадський діяч і критик заліщанин Михайло Гайворонський, що відомий своїми піснями не лише на Західній Україні, а й у Канаді, США, Бразілії, інших країнах.

Народився Михайло Іванович Гавронський (Гайворонський) 15 вересня 1892 року в місті Заліщиках. В старенькій хатині, біля церкви, в одній половині жив паламар, а в другій мешкали Гавронські. Дитинство Михайла було сповнене музичних вражень. Мати знала багато українських пісень, сама гарно співала, батько любив грати на сопілці.
Наука гри на скрипці і музичної теорії почалася, коли Михасеві було 8 років. Вчив його Василь Цалнинюк (брат тітки)

Після закінчення народної школи Михайло поступив на навчання в заліщицьку учительську семінарію. Там він поширив свої знання музичних інструментів.

На формування музично-естетичних поглядів, композиторської творчості Михайла Гайворонського мали вплив заліщицькі вчителі В. Цалинюк, органіст Ф. Коньор, священик І. Туркевнч та професор Е. Старжинський. На 17-ому році життя Михайло вів уже мішаний та чоловічий хори семінарії та семінарський оркестр. Працював також з сільськими оркестрами у Старих Заліщиках, Добровлянах і в Блищанці.
З юнацьких років Михайло зазнав на рідній землі національної нерівності. А тому використав першу нагоду, щоб змінити польське звучання свого прізвища (Гавронський) - українським.

Перші композиторські спроби й успіхи Гайворонського пов'язані з 1910 роком. До його найраніших творів належать: хорова композиція на слова із збірки М. Шашкевича "Ой, вилетів орел". Її виконав заліщицький хор 1911 року.

В 1912 poці двадцятирічний випускник семінарії Гайворонський почав працювати учителем в селі Зашкові недалеко від Львова. Звідси він доїжджав до Львова і у Вищому музичному інституті імені М. Лисенка студіював музику. На великому концерті у Львові, присвяченому 100-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка, Михайло Гайворонський диригував учительським хором. Тоді прозвучали його перші твори на слова О. Олеся, які виконував чоловічий хор.

У 1914 році М. Гайворонський вступив до Українських Січових Стрільців. Він брав участь у карпатських боях у сотні Дідушка. Згодом підхорунжий Гайворонський організовує, сам керує військовим духовним оркестром. Був членом "Артистичної Горстки" та "Прес - квартири УСС". За часів ЗУНР стає візитатором військових оркестрів при УГА, а пізніше головним капельмейстером військ Української Народної Республіки.

Автор понад двох десятків стрілецьких пісень Гайворонськнй свої мелодії творив під враженням хвилі гарячих поривань, щирих синівських почуттів.

Багато пісень були улюбленими і дуже часто співаними. Серед них: "Йде січове військо", "Ой впав стрілець", "Ой казала мати" (слова і мелодія М. Гайворонського).

1920 року Гайворонський завідував секцією мистецтва в Золочеві. По війні (1920-1923 р.р.) працював викладачем Вищого музичного інституту імені М. Лисенка у Львові, вчителював у жіночих середніх школах, був диригентом Львівського хору "Боян", керував хорами в українських театрах.

У 1923 році Михайло Гайворонський виїхав до Сполучених Штатів.
В Нью-Йорку Гайворонський організував хор і оркестр. Одночасно працював над поглибленням свого музичного знання в університеті Колумбія.

Прийнятий на найвищий курс науки, через півроку він заслужив високе визнання і і грошову нагороду імені Мозенталя, яку давали зa оригінальні композиції.

Михайло Гайворонський разом з композитором Романом Придаткевичем у 1924 році організував Українську консерваторію.
В березні 1930 року зa участю М. Гайворонського в Елізабеті відбувся перший концерт, в якому співало сім хорів (300 співаків).

Михайло — студент учительської семінарії в Заліщиках

Михайлові Гайворонському - 20 літ
Михайлові Гайворонському - 20 літ.


У цьому ж році виходять його музичні твори до українських народних пісень Лемківщини і Закарпаття.

Популярність композитора зростала. На Радянській Україні виконували його інструментальні твори.

Перебування в Америці не змінило вдачі Михайла: м'якої, лірично-розмріяної, наскрізь романтичної й доброї.

В 1931 році Михайло Гайворонський важко захворів. Незважаючи на хворобу використовував літа для творчості, як міг: у 1933 році видає композиції до українських пісень "Полісся", у 1936 опублікував свою працю "Наша музика в Америці". Незабаром у Жовкві вийшли його пісні "Ожеледа", "Ой на горі високій", "Сиділа квочка" (збірка "Поділля").

Особливо торчим для композитора був 1938 рік. Михайло Гайворонський опрацював білоруські народні пісні, оркестрові твори, видав ще два скрипкові твори "Прелюдія" і "Сонатіна" для скрипки з фортепіано.

Найбільш відомими творами М. Гайворонського є симфонічна поема "Над Чорним морем", "Героїчна поема", "Гуцульська рапсодія", рапсодія "Довбуш", "Рідна сторона моя", "В'язанки стрілецьких пісень", марші, увертюри, струнний квартет "Морозенко", "Різдвяна сюїта", тріо "Коломийка", збірник п'єс для струнного оркестру.
Михайло Гайворонськнй - автор багатьох інструментальних творів камерного характеру.

Написав композитор і ряд пісень на слова Т. Г. Шевченка: "Заповіт", "Учітеся брати мої", "Садок вишневий".

З церковної музики варті уваги: 2 літургії, 2 херувимські, "Канти з почаївського Богогласника", "Служба Божа", "Месса".

Вибух другої світової війни перервав кореспонденцію Гайворонського з рідним краєм. А згодом хвороба прикувала композитора до ліжка.
Останні твори його були в більшості хоральні.

Помер Михайло Гайворонський 11 вересня 1949 року. Життя видатного композитора, скрипаля, педагога і громадського діяча обірвалося на 57-ому році. Похований він в Нью-Йорку. Михайло Іванович Гайворонськнй встиг ще систематизуватп свої твори і приготувати їх до друку.

Пролетіли роки, відшуміли грізні буревії, та не пропала пам'ять про славного музиканта. Живуть у народі його пісні й музичні гвори. Іменем сурмача Війська Січового названа вулиця, споруджено пам'ятник в Заліщиках.

Михайло Гайворонський залишив нащадкам спадщину, що увійшла в золотий фонд української музичної культури.
Диригент і композитор Січових Стрільців М. Гайворонський
Композиції до українських народних пісень, видані у 1933 році
Композиції до українських народних пісень, видані у 1933 році
Хор в Нью-Йорку. Диригент - композитор Михайло Гайворонський (у третьому ряду в центрі)
Хор в Нью-Йорку. Диригент - композитор Михайло Гайворонський (у третьому ряду в центрі)
Оркестра товариства «Січ». У центрі - капельмейстер Михайло Гайворонський (1910р)
Оркестра товариства «Січ». У центрі - капельмейстер Михайло Гайворонський (1910р)


В. І. Олійник - старший науковий працівник Заліщицького краєзнавчого музею

Художньо-технічний редактор М. Б. Цибулько. Коректор Н. Н. Козлова

Новини Заліщик в Інтернеті

Пошук

Система Orphus