Кому в нашому краї не відома ця лірично-трагічна, похідно-маршова пісня?! Автором її є композитор і поет, диригент і педагог, музично-громадський діяч і критик заліщанин Михайло Гайворонський, що відомий своїми піснями не лише на Західній Україні, а й у Канаді, США, Бразілії, інших країнах.

Народився Михайло Іванович Гавронський (Гайворонський) 15 вересня 1892 року в місті Заліщиках. В старенькій хатині, біля церкви, в одній половині жив паламар, а в другій мешкали Гавронські. Дитинство Михайла було сповнене музичних вражень. Мати знала багато українських пісень, сама гарно співала, батько любив грати на сопілці.
Наука гри на скрипці і музичної теорії почалася, коли Михасеві було 8 років. Вчив його Василь Цалнинюк (брат тітки)

Після закінчення народної школи Михайло поступив на навчання в заліщицьку учительську семінарію. Там він поширив свої знання музичних інструментів.

На формування музично-естетичних поглядів, композиторської творчості Михайла Гайворонського мали вплив заліщицькі вчителі В. Цалинюк, органіст Ф. Коньор, священик І. Туркевнч та професор Е. Старжинський. На 17-ому році життя Михайло вів уже мішаний та чоловічий хори семінарії та семінарський оркестр. Працював також з сільськими оркестрами у Старих Заліщиках, Добровлянах і в Блищанці.
З юнацьких років Михайло зазнав на рідній землі національної нерівності. А тому використав першу нагоду, щоб змінити польське звучання свого прізвища (Гавронський) - українським.

Перші композиторські спроби й успіхи Гайворонського пов'язані з 1910 роком. До його найраніших творів належать: хорова композиція на слова із збірки М. Шашкевича "Ой, вилетів орел". Її виконав заліщицький хор 1911 року.

В 1912 poці двадцятирічний випускник семінарії Гайворонський почав працювати учителем в селі Зашкові недалеко від Львова. Звідси він доїжджав до Львова і у Вищому музичному інституті імені М. Лисенка студіював музику. На великому концерті у Львові, присвяченому 100-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка, Михайло Гайворонський диригував учительським хором. Тоді прозвучали його перші твори на слова О. Олеся, які виконував чоловічий хор.

У 1914 році М. Гайворонський вступив до Українських Січових Стрільців. Він брав участь у карпатських боях у сотні Дідушка. Згодом підхорунжий Гайворонський організовує, сам керує військовим духовним оркестром. Був членом "Артистичної Горстки" та "Прес - квартири УСС". За часів ЗУНР стає візитатором військових оркестрів при УГА, а пізніше головним капельмейстером військ Української Народної Республіки.

Автор понад двох десятків стрілецьких пісень Гайворонськнй свої мелодії творив під враженням хвилі гарячих поривань, щирих синівських почуттів.

Багато пісень були улюбленими і дуже часто співаними. Серед них: "Йде січове військо", "Ой впав стрілець", "Ой казала мати" (слова і мелодія М. Гайворонського).

1920 року Гайворонський завідував секцією мистецтва в Золочеві. По війні (1920-1923 р.р.) працював викладачем Вищого музичного інституту імені М. Лисенка у Львові, вчителював у жіночих середніх школах, був диригентом Львівського хору "Боян", керував хорами в українських театрах.

У 1923 році Михайло Гайворонський виїхав до Сполучених Штатів.
В Нью-Йорку Гайворонський організував хор і оркестр. Одночасно працював над поглибленням свого музичного знання в університеті Колумбія.

Прийнятий на найвищий курс науки, через півроку він заслужив високе визнання і і грошову нагороду імені Мозенталя, яку давали зa оригінальні композиції.

Михайло Гайворонський разом з композитором Романом Придаткевичем у 1924 році організував Українську консерваторію.
В березні 1930 року зa участю М. Гайворонського в Елізабеті відбувся перший концерт, в якому співало сім хорів (300 співаків).