Агрегатор новин Заліщик в Інтернеті

Заліщанка Оксана Дяків – лауреат премії журналу "Літературний Тернопіль"

Названо лауреатів премії журналу "Літературний Тернопіль" 2015 року:

поезія - Оксана ДЯКІВ за добірку поезій "Ідуть у бій супроти супостата"

проза - Галина ШУЛИМ, за роман "Коли пече зрада"

публіцистика - отець Василь Погорецький за есеї "Рефлексії на фінішній прямій", "Молитва за Україну" і "Таїна цвинтарної буттєвості".

Відзначено й головного редактора часопису, заслуженого діяча мистецтв України Богдана Мельничука; Катерину Теличин та Ігоря Максимлюка - за комп'ютерний дизайн та верстку видання.
Премії журналу отримали кращі, на думку редколегії, письменники і публіцисти, твори яких були надруковані у часописі. Премія вручається щорічно з 2009 року.

Оксана ДЯКІВ (літературний псевдонім Оксана Михайлюк), українська поетеса, письменниця, журналіст, редактор Заліщицької районної газети «Колос». Член НСЖУ (Національна спілка журналістів України) (2003 р.).

Народилася 10 березня 1969 року в м. Чортків Тернопільської області. Живе у Заліщиках. Закінчила Чортківське педагогічне училище (1988), філологічний факультет Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича (1995).
Працювала в навчальних закладах Заліщицького району. З 2001 року - редактор Заліщицької районної газети "Колос". Учасниця трьох Професійних конкурсів преси у 2003-2005 роках, які організовувала Українська Асоціація Видавців Періодичної Преси.

Вірші Оксани Дяків опубліковані у щорічнику-альманасі літературного об'єднання при Тернопільській обласній організації НСПУ «Подільська толока», в антології поезії та графіки 85 тернопільських авторів «Отче наш, Тарасе всемогущий…» (Шевченкіана Тернопілля) з нагоди 200-ліття від дня народження Великого Кобзаря (2014), збірнику поетичних творів для захисників України «Воїнам світла» (Ужгород, 2015), у поетичному збірнику «Живи, Надіє!», книжці віршованих присвят на підтримку незаконно ув'язненої української льотчиці Надії Савченко від поетичної сотні України (Мукачеве: Видавнича волонтерська група «Серце патріота», 2015), літературних альманахах «Сила почуттів», «Мати», «Дух землі» (Хмельницький, 2015), «Антології сучасної новелістики та лірики України-2014», збірниках «Скіфія» (Канів: «Склянка часу: Zeitglas», 2015), в «Антології сучасної української літератури» (Хмельницький, 2015), номінантка ІІІ та IV Міжнародних поетичних конкурсів «Чатує в століттях Чернеча Гора» та ін.

У творчому доробку:
Збірки віршів (двокнижжя): «Гармонія протилежності» (2012), «Спектральність слів» (2013), прозово-поетична книжка «Вікно думок» (2013), головною темою якої є четверта хвиля еміграції — так звана «заробітчанська», літературно-публіцистичне видання «Душа тисячоліть шукає себе в слові» (2014), присвячене творчим особистостям, які народились або мають дотичність до Тернопілля і Буковини, ліричні збірки «Терпке вино, як помаранча осені» (2015) та «Нескорені серця» (2015), поезії присвячені темі сучасної боротьби українського народу за волю і державність, її історичним віхам та знаковим постатям.

Галина ШУЛИМ, письменниця. Народилася 20 квітня 1973 року в м. Тернопіль. Лауреат конкурсу "Жіночі історії" (2007) пам'яті Людмили Овсянної. Пише казки, оповідання.

Закінчила Бучацький аграрний коледж (2006).  Працює лаборантом Тернопільської науково-дослідної станції ветеринарної медицини. 

В 2012 році видавництво "Підручники і посібники" видало збірку Галини Шулим "Завітала в гості казка". Разом з Богданом Мельничуком двічі (2012, 2013) ставала дипломантом літературного конкурсу "Коронація слова" у номінації "П'єси для дітей" - за твір "На галявині та в підземеллі" (виданий під назвою "Пригоди гномика Чарлі") і "Чотири чарівні перлини" (поставив Хмельницький обласний академічний муздрамтеатр ім. М. Старицького).

Василь ПОГОРЕЦЬКИЙ - доктор теологічних та кандидат історичних наук, настоятель Свято-Покровської церкви м. Копичинці священик. Член Національної спілки журналістів України й Національної спілки краєзнавців України. 

Народився в с. Полівці Чортківського району Тернопільської області. після закінчення восьмирічної школи в родинному селі продовжив навчання в Джуринській десятирічці. Військову строкову службу проховдив у Азербайджані. Закінчив Санкт-Петербурзьку Духовну Семінарію, Івано-Франківський Теологічно-Катехитичний Інститут, Варшавський Інститут Теології Апостольства, Варшавський університет ім. Кардинала Стефана Вишинського і докторантуру, ТНПУ ім. В. Гнатюка й аспірантуру. За фахом - учитель історії і правознавства. Доктор теологічних наук і кандидат історичних наук. Працював викладачем суспільних дисциплін та віце-ректором Чортківської Дяківсько-Катехитичної Аккадемії ім. свщмч Григорія Хомишина.

Автор наукових праць: Українська духовна культура і Петро Могила" (2009), "Філософія релігії Володимира Соловйова" (2010), "Історія філософії еклезіології" (2011), "Україна і Петро Могила: історично-філософсько-релігійна інтерпретація" (2015); прозових творів: "На роздоріжжі" (2013), "Хрест на вістрі буття" (2014); поетичних збірок: "Зболена Доля у Музі" (2011), "Розвидняється" (2012), "Сліди на дорозі до Неба" (2012), "Розкрилял Любові у часі" (2013), "На хвилях болю" (2014), "Пробудження" (2014).

Для довідки: 

ЛІТЕРАТУРНИЙ ТЕРНОПІЛЬ - літературно-мистецький і громадсько-політичний часопис. Виходить у Тернополі від березня 2008 року. Створений на основі журналу "Тернопіль". Засновники - Тернопільська обласна організація НСПУ, видавничий дім "Вільне життя". Головний редактор журналу - Богдан Мельничук.

До складу редколегії "Літературного Тернополя" входять авторитетні тернопільські письменники, науковці, громадські діячі. Саме вони й обирали лауреатів цьогорічної літературної премії.


Джерела:

Тернопільський енциклопедичний словник [Текст] : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський [та ін.] — Тернопіль, 2010. - Т. 4 : А - Я (додатковий). - 788 с.Тернопільський енциклопедичний словник [Текст] : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський [та ін.] — Тернопіль, 2010. - Т. 4 : А - Я (додатковий). - 788 с.
Дяків, О. "Ідуть у бій супроти супостата..." [Текст] / О. Дяків // Літературний Тернопіль. - 2015. - С.10-13.

Костишин Л. "Літературний Тернопіль" нагородив лауреатів [Текст] / Костишин Л. // Вільне життя плюс. - 2015. - 23 груд. - С. 5 : фот.

Погорецький, В. Молитва за Україну [Текст]  / Василь Погорецький // Літературний Тернопіль. - 2015. - С. 6-9.

Шулим,  Г.  Коли пече зрада [Текст] : роман /Галина Шулим // Літературний Тернопіль. - 2015. - С. 27-35.

 

Світлини Василя Бурми

 

ДЕКІЛЬКА ПОЕЗІЙ ІЗ ЦИКЛУ «ІДУТЬ У БІЙ СУПРОТИ СУПОСТАТА»,
ЗА ЯКІ ОКСАНА ДЯКІВ ОТРИМАЛА НАГОРОДУ
«ЛІТЕРАТУРНОГО ТЕРНОПОЛЯ» 2015 РОКУ

ХАЙ АНГЕЛИ ЗАХИСТЯТЬ!

Солдати, залишайтеся живі
Наперекір війні та обстрілам, і «градам»!
На вас чекають квіти польові,
Дружина й діти, наречена й мати…

Титани духу: кожен патріот!
Несуть у душах полум’яну силу.
Вони – Вкраїни щит і меч, оплот –
Ворожа нечисть ляже у могилу!

Ви небо підпираєте, грудьми
Бороните святу батьківську хату.
Хай Ангели вас захистять крильми!
Молитви наші – оберіг солдату…

Ми вірим щиро: небо голубе
Ще мирною веселкою озветься.
Вкраїнська армія з народом йде:
Єднання час – від серця і до серця!

 

ВИМІР ЧАСУ

Вимір часу в роках –
Як вода у руці.
Але стиснеш в кулак –
Не впіймаєш ніяк!
Так і дні золоті:
Не схопити їх, ні,
Не зв’язати у сніп,
Не покласти до стіп,
Не з’єднати
Тугим перевеслом,
Бо минуле
Навряд чи воскресне.
Ув історії нашій –
Вісті добрі й сумні,
Що ступали у дім
На гостинний поріг,
Відчувалися в пульсі
Вкраїни-держави:
То у радості хвилях,
То в тенетах неслави.
Світ давно йде вперед.
Хтось вовтузиться ще
На узбіччі життя,
Без думок каяття.
Мов дороги нема –
Тільки трясовина,
Та ще й губить снопи…
Їх солоні серпи
З гіркотою нажали
В житейському полі…
Ще й злочинців розвелось
Між нами доволі!
Тягнуть-смикають з воза,
В кишеню кладуть,
Безсоромно, захланно,
Безсовісно рвуть,
Запопадливо
Дивлячись в очі,
Щоби долю нам
Спільну зурочить...
Не згубити б нам, люди,
В дорозі важкій,
Розчарованим, в смуті,
Голос праведний свій!
Бо ще треба всім жить
І стезю торувать,
Щоби дух не мілів,
Чистим сріблом зорів,
Бо інакше не стати собою,
Не діждати Вкраїні розвою…

ОБІРВАНА СТРУНА

Присвячується воїнам-афганцям, а також українським солдатам, яких направляли у «гарячі точки» локальних конфліктів на території колишнього Радянського Союзу та за його межами з примусу тодішньої комуністичної тоталітарної держави*, а також сьогоднішнім українським воїнам, які протистоять сепаратистам і російським найманцям у новій «гарячій точці» ХХІ ст. –
гібридній війні на сході України

Зів’ялий лист торкнувся лави,
Струну осінню обірвав...
В очах відбив років заграву
І думку-пам’ять вполював...
Згадавсь Афган і моджахеди,
Змордована солдатська рать,
Війна... Та заклик: «До победы!»
Не може в горах спрацювать.
Десятиліття кров’ю сплило.
Загибель, рани, ураган...
Як вирок – безвість і пустеля,
Додому шлях – «Чорний тюльпан».
І десять літ із цинку труни
Літали в небі... Матері
Дітей ридма стрічали, з сумом:
Синів вінчали цвинтарі...
Знов наші хлопці «щастя» мали
В Нахічевані воювать.
Розвал Союзу поминали
Баку, Тбілісі, Карабах.
В «гарячих точках» на догоду
Тоталітарній збройній тлі
Зі стогоном свого народу
Зникали юнаки в імлі...
Криваву тризну боєнь віку
Вкраїнцям не дали минуть.
Двадцяте лихоліть століття
Шукало в завтра «світлу» путь.
Та битва знов: солдати гинуть –
Цвіт нації – супроти зла!
І плачуть кетяги калини:
Війна на сході «проросла»…
Російський ненаситний ворог
Сепаратизм підняв на штик,
Приніс руйнацію і морок,
В людей забравши спокій-щит…
Вкраїнська армія під «гради»
Та кулі снайперські стає!..
Підтримує війська громада.
Надія жити в мирі є?!
Та врешті захлинуться кров’ю
Старі й новітні упирі!
Позбавлені життя й любові,
За вами плачуть журавлі...
Пожухлий лист змертвів на лаві.
Струна обірвана мовчить.
В очах – лиш тінь горя-заграви,
Скупа сльоза болить-бринить.
_________________________________
*Примітка: воїни-інтернаціоналісти брали участь у бойових діях не тільки на території Афганістану, але й Алжиру, Анголи, Бангладеш, В’єтнаму, Ефіопії, Єгипту, Ємену, Камбоджі, Куби, Лаосу, Мозамбіку, Сирії, Сомалі, Чехії, Югославії, острова Даманський та інших «гарячих точок».

Оксана ДЯКІВ

Читайте також

Пошук

Система Orphus