«Від Дністра до Горині – єднання сердець» (відео)

Cправжня зацікавленість сьогоденням і майбуттям сучасної української літератури, глибока шана до рідного слова та любов до поезії поєднали учасників творчого вечора «Від Дністра до Горині – єднання сердець», який відбувся 10 жовтня 2016 року в Києві й представив слухачам творчий доробок поетес із Тернопілля Оксани Дяків і Тамари Ткачук-Гнатович.

Ведучим літературної імпрези був радник голови НСПУ, заслужений діяч мистецтв України Василь Фольварочний.

Старовинна зала Будинку письменників – цієї вражаючої й надихаючої пам’ятки історії, мистецтва й архітектури, якій уже майже 140 років – того дня зібрала багатьох знаних столичних письменників, а також авторів із Київщини, Хмельниччини, Вінниччини, журналістів засобів масової інформації, представників Тернопільського земляцтва, Всеукраїнської асоціації «Нова доба», студентів-філологів місцевих вишів та їхніх викладачів, зокрема Київського університету ім. Б. Грінченка та Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

На подію завітали: очільник Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, голова приймальної комісії Петро Засенко,  відповідальний секретар НСПУ Тетяна Пишнюк (Фольварочна), секретар НСПУ Анатолій Качан, секретар по роботі з молодими авторами Богдана Гайворонська, ведуча мистецьких програм на Українському радіо Ніна Шаварська та багато інших відомих особистостей.

Розпочинаючи презентацію, Василь Фольварочний – поет, драматург, публіцист, громадський діяч – вів мову про сучасну роль і значення НСПУ, найчисельнішої творчої письменницької організації України, яка єднає в своїх лавах дві тисячі служителів пера.

Сьогодні Спілка письменників, яка свого часу стала цитаделлю Народного Руху України, а в період Помаранчевої революції в стінах Будинку письменників діяв революційний штаб, знову формує свіжі підходи в своїй діяльності, позитивно ставиться до нових творчих облич із регіонів, активно підтримує молодих літераторів, зокрема у вересні–жовтні відбулися ініційовані НСПУ молодіжні наради у Києві, Тернополі та Харкові.

А творчий вечір «Від Дністра до Горині – єднання сердець» повинен був стати ще одним кроком у цьому скеруванні, бо літературне першоджерело бере початок не в презентабельних і пишних залах, а у віддалених від столиці містах, селах та містечках, де автори безпосередньо під час зустрічей, без зайвого пафосу віч-на-віч спілкуються зі своїми читачами, з молоддю...
Далі Василь Іванович запросив до слова поетесу Оксану Дяків, авторку семи книжок, а серед них – поетичних: «Гармонія протилежності», «Спектральність слів», «Терпке вино, як помаранча осені», «Нескорені серця», поетично-прозової збірки «Вікно думок», публіцистичного видання «Душа тисячоліть шукає себе в слові», співавторку низки колективних збірок віршів, заслуженого журналіста України, редактора заліщицької районної газети «Колос», яку очолює понад 15 років.

Заліщанка ділилася з учасниками заходу штрихами свого життєпису і творчості. З власної поетичної збірки «Проростає вселенська любов», що побачила світ у видавництві «Терно-граф» 2016 року, Оксана Дяків читала вірші громадянського звучання, присвячені буремній новітній історії нашої незалежної держави – Революції Гідності, тривожним роздумам про війну на сході України, а також звучали поезії, пронизані філософією самопізнання та самоідентифікації людини у цьому складному й непередбачуваному світі. Живописні картини-образи, напоєні красою мальовничого рідного краю, осінніми барвами, полонили увагу слухачів у пейзажній ліриці поетеси...

Тернополянка Тамара Ткачук-Гнатович – поетеса, яка часто живе чарами дитинства: у її доробку – чимало гарно ілюстрованих книжечок для дітей, зокрема «У бабусинім дворі», «Пташиний ранок», «Вірші про найкращі пори: від сніжинки – до комори», «Казка про Добрика», «Ось такі пригоди у саду і на городі», «Про пригоди в синіх водах» та інших. Є в пані Тамари казки-п’єси, деякі з них дитячі колективи втілили на шкільних сценах Тернопільщини та Києва. Крім того, Т.Ткачук-Гнатович у своїй поетичній скарбниці має три збірки віршів для дорослих.

Авторка коротко розповіла про свою роботу завідувачки сектора науково-технічної бібліотеки Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя, а ще – про власне бачення літературної творчості для найменших, запропонувавши увазі слухацької зали свої щирі поезії для дітей...

Ведучий творчого вечора Василь Фольварочний запросив до слова голову НСПУ Михайла Сидоржевського, секретаря НСПУ Анатолія Качана та поетесу Валентину Козак.

У виступі перед представницькою авдиторією прозаїк, публіцист, редактор та очільник НСПУ М. Сидоржевський наголосив: «Національній спілці письменників України потрібні свіжі творчі сили, у тому числі з різних областей України. Адже Спілка – це один із суб’єктів сучасного культурницького літературного життя».

Заслужений працівник культури України, письменник Анатолій Качан, звертаючись до учасників події фахово проаналізував вірші Тамари Ткачук-Гнатович, адресовані нашій найдорожчій малечі, а також підтримав добрим напутнім словом літераторок, які представляли творчий доробок поважній авдиторії.

Поетеса, сатирик і перекладач Валентина Козак схвально відгукнулася про набуток Оксани Дяків, зосередившись на громадянській ліриці заліщанки, а також на літературній критиці, опублікованій у її книжці «Душа тисячоліть шукає себе в слові». Свої думки, бачення адресувала пані Валентина поетесі Тамарі Ткачук-Гнатович з приводу її дитячих віршів.

Загалом усі виступаючі підтримали ідею творчого вечора, зазначивши, що на периферії народжуються цікаві книги й триває незаангажований літературний процес. 

Під час захоплюючої імпрези винуватців цієї непересічної події підтримали своїми виступами колеги і друзі з Хмельниччини, Вінниччини й Тернополя. Так, подільська письменниця, просвітянка, краєзнавиця Любов Сердунич – як редактор-упорядник «Поетичної топоніміки» – прочитала вірші Оксани Дяків про малу батьківщину – Заліщанщину, які увійшли до цього літературно-краєзнавчого видання 2015 року, а також дуетом із поетесою та співачкою  Вірою Шурман виконала композицію «Вербичка». Акапельно звучали, завдяки голосистій пані Вірі, пісні «Маруся Чурай» та «Сонце – у зеніті» на вірш Оксани Дяків.

Гості з Тернополя вразили своїм талановитим виконанням пісень на вірші Т.Ткачук-Гнатович. Співачка й авторка музики Людмила Бутенко під акомпанемент на акустичній гітарі Тараса Бутенка, випускника Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, виконала пісні «Дві зорі» та «Ангел-охоронець», а  лауреатка всеукраїнських та міжнародних конкурсів, композитор Леся Горлицька заспівала «Мамо, розрадо моя» і «Татові світанки».

На високій ноті завершилося поетичне свято в Будинку письменників, сповнене щирою радістю та новизною зустрічей із неординарними творчими особистостями, пам’ятними автографами, подарованими авторськими збірками, осінніми квітами.

Жовтневий творчий вечір «Від Дністра до Горині – єднання сердець» наснажив свіжим подихом незабутнього обопільного спілкування й насправді поєднав душі й серця багатьох людей, яким, мов повітря, потрібне життєдайне Українське Слово та її Величність Поезія…

Ольга ВОЛИНСЬКА.
м. Тернопіль–
м. Київ–м. Тернопіль

У КОЛІ МУЗ

Під такою рубрикою у грудні 2016 року «Літературна Україна» – тижневик, газета письменників України – у своєму сорок сьомому номері надрукувала публікацію Ольги Никитюк «Від Дністра до Горині – єднання сердець», присвячену творчому вечору в Києві поетес із Тернопілля Оксани Дяків і Тамари Ткачук-Гнатович. Приємно, що часопис Національної спілки письменників України також присвятив щирі й теплі слова тернополянину, 75-річному ювіляру, поетові, публіцисту, краєзнавцю та архівісту Михайлові Ониськову.

Гуртуючи довкола видання творчі сили, «Літературна Україна» на своїх сторінках друкує інформацію про діяльність письменства України, нові літературні твори, переклади, спогади, аналітичні, критичні статті та рецензії й залишається єдиною загальнонаціональною літературною газетою.

Зокрема, у згаданому грудневому числі видання опубліковані такі варті уваги читачів матеріали, як «Плебісцит української нації» (Василь Куйбіда), «Чи варто змішувати українську літературу з іншими?» (Ганна Токмань), «Чим українська мова багатша за інші?» (Олекса Різників), «Доброго здоров’я» щиріше ніж «здрастє» (Сергій Мошенський) та ін.
До речі, «Літературна Україна», яка заснована ще 21 березня 1927 року в Києві, в 2012 році була занесена до Книги рекордів України як «найдавніша україномовна українська літературна газета, що нині виходить».

Читайте також

Новини Заліщик в Інтернеті

Пошук

Система Orphus