У XIX ст. місто Заліщики, що на півдні Тернопільщини, переживало пік своєї туристичної популярності. Перші особи європейських держав та інтелігенція мали за честь володіти маєтком чи бодай раз у рік відпочивати у цій райській місцині. Пляжі, готелі та оздоровниці з високим рівнем обслуговування, елементи аристократизму, унікальний клімат, неймовірної краси природа, цінні історичні об’єкти – тут туристи могли знайти відпочинок на будь-який смак. Зараз старожилам райцентру залишається лише згадувати ті славні для міста часи, а ось міська влада серйозно налаштована повернути Заліщикам статус «Швейцарії», щоправда, не польської, як говорилось на початку ХХ ст., а тепер вже української. Тернопільщина знову матиме європейські пляжі
Місто-півострів було колись відомим європейським курортом. Береги Дністра тоді були забудовані віллами та пансіонатами. Там знаходились два великих комфортних піщаних пляжі (до речі, був і ще один — перший у міжвоєнній Польщі неофіційний нудистський!). Тут туристи відпочивали упродовж десятків років. Згодом облаштовані піщані пласти було знищено. Втрутилась і стихія, і людська рука. Зараз міська влада має намір відновити найпопулярніші для літнього відпочинку туристичні об’єкти. Щоправда, є одне «але» – повені.
– До 1939 року їх на заліщицькій частині Дністра практично не було, – розповідає міський голова міста Заліщики Володимир Бенев’ят. – Зараз же частина пляжу підлягає затопленню, адже рівень води у річці може підніматися до 6 метрів. При облаштуванні пляжів виникає потреба будівництва дамби на Дністрі. Чотири роки тому один із пляжів уже було відновлено: завезено пісок, встановлено туалети, літні майданчики для відпочинку. Місцеві жителі відсвяткували свято Нептуна. А у 2008 році виникла повінь і всі старання пішли за водою.
Зараз же при впорядкуванні пляжів влада значно далекоглядніша. Однак робота на випередження тягне за собою сотні тисяч гривень. Щоб продемонструвати туристичну значимість райцентру, можна навести всього кілька цифр. Чисельність корінного населення у Заліщиках у довоєнні часи становила близько 6 тис. осіб. Натомість протягом літа на відпочинок у «польську Рiв’єру» приїжджало майже 8 тис. туристів. Відтак у довоєнні часи місто розвивалося та жило тільки завдяки власній туристичній привабливості. Польських туристів в окрасу західного регіону доставляв потяг «Варшава-Заліщики», так звана «торпеда» на 54 посадкових місця. До початку Першої світової війни у місті знаходилось понад 25 дач та котеджів приватного типу, де, як правило, відпочивали поляки. На відпочинок у Заліщики охоче приїжджали представники знаті й творчої інтелігенції, серед яких було і чимало відомих людей — наприклад, оперна зірка Соломія Крушельницька, письменники Юрій Федькович та Василь Стефаник, перший маршал Польщі Юзеф Пілсудський.
– Досі зберігся будинок родини Бруніцьких та парк, висаджений під керівництвом баронеси. У радянські часи будівлю перетворили на будинок відпочинку, а згодом тут розгорнулась лікарня. Після реставрації старого приміщення райлікарні медичний заклад перенесли у відремонтовану будівлю. Маєток розташований у нижній частині міста. Відомий український олігарх Дмитро Фірташ, який родом із Заліщицького району, має намір відновити історичну будівлю. Власником маєтку є матір пана Фірташа Марія Григорівна. Передбачається, що парк стане аналогом парку під Уманню. Мільярдер особисто оглядав територію парку та висловив щодо його відновлення свої побажання. На його місці заплановано будівництво розкішного готелю, який зможе приймати поважні іноземні делегації та високопоставлених гостей, – ділиться планами міський голова.
Заліщикам повернуть підземне життя
Колись береги Дністра були забудовані пансіонатами найвищого класу обслуговування – Neapol, Warshawa, Riviera. Зараз інфраструктура перспективного у туристичному плані регіону включає 12 ресторанів та мотелів. Цього цілком достатньо, щоб якісно та професійно розмістити туристичні групи.
Частими гостями міста є любителі активного відпочинку, а саме – бажаючі сплавитись по Дністру. Саме ця категорія туристів зараз найбільше представлена у туристичних Заліщиках. Сплавлятися Дністром сюди приїжджають туристи зі Східної України. Також налагоджуються тісні контакти туристичних фірм з польською стороною. У районі зберігся дитячий молодіжний табір «Ромашка». (с.Червоне) і щодо нього керівництво району та міста має немалі плани. Зокрема, розглядається перспектива створення на його основі міні-Буковелю. Зараз активно розгорнулися пошуки інвестора, готового втілити бачення заліщицької громади в життя. Розташування туристичного об’єкта дозволяє створити канатну дорогу, на якій можна помилуватися краєвидами місцевого оазису.
Ще одним перспективним туристичним напрямком міста Заліщики є підземний туризм. Відновлення підземних ходів є особистою мрією міського голови Володимира Станіславовича.
– Заліщики також знаходяться на підземних переходах. Їх основна частина знаходиться у центральній частині міста, де колись була ратуша. Від неї підземні переходи ведуть у чотири діаметрально протилежні сторони міста та за його межі. У XVII ст. протягом 27 років Заліщики знаходились під владою Османської імперії. Саме у ці часи будувалися переходи. Історичні джерела свідчать, що один з таких переходів пролягає попід Дністер на чернівецьку сторону. У багатьох містах переходи завалені, але у кількох точках міста їх можна віднайти у їхньому первісному вигляді. Вони викладені тесаним каменем. Їхня довжина становить 20-30 метрів. Дехто з місцевих жителів влаштував собі у таких історично- та туристично-цінних місцях підвали. Тут люди взимку зберігають зібраний з городу врожай. На підземні ходи господарі потрапляли випадково – під час будівництва тощо. Відновлення підземних ходів не можливе без спелеологів та, звісно, інвесторів. У перспективі підземна частина міста може стати одним з найцікавіших туристичних об’єктів райцентру. Звичайно, відновити усі ходи міста не можливо. Дослідження та реставрація ділянок потребують великих коштів, однак відновити бодай 20 метрів підземелля, як фрагмент існуючих ходів, цілком можливо, – розповідає Володимир Станіславович.
Зараз у місті триває реставрація центральної площі. У планах міського керівництва – відновити фундамент унікальної, але зруйнованої споруди – ратуші. Проектанти встановили розміри будівлі. Її периметр буде відновлено, а на місті будівлі планують встановити схему із зображенням ратуші. Більше того, історичні джерела дозволяють повністю відтворити вигляд будівлі до найменших деталей.
Однією з особливостей Заліщиків є його місце розташування, яке дає можливість для розвитку науково-дослідницького туризму. Райцентр розкинувся на півострові, оповитому Дністром.
– Заліщицький та Борщівський райони – єдині в Україні регіони, де можна побачити відшарування земної кори та процеси її формування. Тільки в чотирьох точках планети можна побачити процеси утворення земної кори у різні періоди. Зокрема, це Борщівський та Заліщицький райони в Україні, у Росії – в районі озера Байкал, в Уельсі у Великій Британії та у Великому каньйоні (США). У зв’язку з цим перспективним у плані розвитку є науково-дослідницький туризм. Ще у 1957 році в Заліщики у повному складі приїжджала львівська секція всесвітнього наукового конгресу геологів, який проходив у Санк-Петербурзі, – каже пан Бенев’ят.
Для реалізації задуманого місту необхідні чималі кошти. На підтвердження серйозності своїх намірів міська рада розробила бізнес-проект розвитку Заліщиків як туристичного центру. Затвердити його заплановано на найближчій сесії міської ради. За попередніми підрахунками, вартість проекту становить 10 млн. грн. За цієї умови за два-три роки можна відновити місту славу української «Швейцарії». Майже половина цих коштів необхідна для облаштування очисних споруд. Справа в тому, що половина міста має і використовує очисні споруди. Натомість інша скидає нечистоти у Дністер. Саме у місцях скиду, а їх є два, задумано перехопити відходи зі зливних труб у направляти їх в біологічні очисні споруди. Обласна рада виділила кошти з природоохоронного фонду на виготовлення проектної документації та будівництво другої черги очисних споруд. Проектну документацію обіцяють підготувати вже у лютому. Тоді ж виникне інша проблема – фінансування будівництва споруд. На їх облаштування потрібно не менше 4 млн. грн., – пояснює мер Заліщиків.
Втім, очі бояться, а руки роблять. Маленькими кроками місто наближається до своєї мрії. Упродовж останніх трьох років у Заліщиках реставрували всі пам’ятники, відремонтували 18 вулиць, а це 5 км доріг та 8 км тротуарів. Відтак перспектива відновити району статус української «Швейцарії» виглядає цілком реальною.
Зоряна Гарасимів
Джерело - Тижневик "Номер один"