Останній рік ми прожили в умовах неоголошеної війни на Сході України. Це – війна з ворогом, який топче землю України, знищує те, що зводилося на ній десятиліттями. Йому протистоять наші Герої, які ціною власного життя доводять світові свій патріотизм, відстоюють у боях незалежність, соборність, єдність України.
Одним із них був Орест Квач – випускник Заліщицької державної гімназії, учень, який мав завжди власну думку про життя свого навчального закладу, громади, був ініціативний і успішний.
23 липня минулого року йому виповнилося 23 роки, а 27 липня, під час виконання розвідувального завдання поблизу міста Лутугине Луганської області, він загинув.
8 травня цього року, в День пам’яті і примирення, на подвір’ї Заліщицької державної гімназії зібралася численна громада заліщан, колектив навчального закладу, керівники району та міста, гості та бойові побратими Ореста Квача, щоб вшанувати пам’ять нашого земляка, гімназиста та відкрити меморіальну дошку на стіні гімназії, поріг якої він переступив далекого уже 2001 року.
Усіх присутніх від педагогічного та учнівського колективів навчального закладу привітала директор гімназії Олександра Войчишин, яка відкрила урочисту лінійку. Велично звучить Державний Гімн України. Олександра Дмитрівна відзначила, що з ініціативи однокласників Ореста був відкритий рахунок, на який від учителів, учнів, жителів міста надходили кошти на виготовлення меморіальної дошки. Вона подякувала депутатському корпусу міської ради, а також людям, які найбільше приклалися до її виготовлення і встановлення: Олександрові Давиденку, Іванові Навольському, Оксані Навольській, Ярославові Вацику, Іванові Кобісу, подружжю Майї і Юрію Завінським, Надії Сопилюк…
Чимало теплих слів лунали в цей день про Ореста Квача, для якого гімназія стала основою пізнання наук, виховання моралі і правил співіснування. Особливе хвилювання в цей день переживали батьки Ореста – Алла Василівна та Арсен Дмитрович, сестрички Анастасія та Аріана, які були присутні на церемонії відкриття меморіальної дошки.
Випускник гімназії і військового ліцею ім.Івана Богуна, студент Київського національного університету ім.Вадима Гетьмана, боєць спортивного клубу «Характерник», ультра київського «Динамо», громадський активіст, духовний ватажок, доброволець батальйону «Айдар» - Орест Квач прожив стрімке життя, девізом якого стали слова: «Україна або смерть!»
Меморіальну дошку Орестові Квачу відкрили його сестра Анастасія Квач, директор гімназії Олександра Войчишин, голова гімназійного парламенту Марта Джумага. Всечесні отці Олег Винницький, Іван Сендзюк, Василь Хребтак освятили меморіальну дошку, з якої на теперішнє і майбутні покоління гімназистів буде дивитися завжди молодий Орест Квач.
Хвилювання та сльози перехоплювали подих під час виступів Романа Краснюка – колишнього класного керівника, першого заступника голови РДА, мами Героя Алли Василівни, побратима по зброї Сергія Гусака, подруги Ірини.
Урочисто-жалобну церемонію відкриття меморіальної дошки доповнювали слова ведучих Марти Джумаги та Андрія Шкільнюка, щемливі рядки поетичних творів та мелодія пісні «Плине кача».
Присутні схилили голови перед світлою пам’яттю загиблих в зоні АТО, зокрема Ореста Квача, вшанували героїв Небесної Сотні і всіх українців, які віддали свої життя за самостійність, незалежність, соборність України, хвилиною мовчання. Людська вервечка потягнулася до меморіальної дошки, яка вмить обрамилася букетами живих квітів та освітилася лампадками…
Олег Вістовський
Світлини Ірини Іванської
