Сторінками літературної історії Заліщик

(Нотатки до літературної сцени
фестивалю «Дністрові зорі-2018»)

Літературні традиції Заліщик започатковані мабуть від самого створення міста.  Зовсім недавно в архівних матеріалах виявлено, що у 1761 році в заліщицькій ратуші серед інших торгових закладів була крамниця Гольштейна,  де продавали книги. Згодом літературні обрії Заліщик поширяться і за океан. У 1913 році  в американському Нью-Йорку Іван Корилюк із Заліщик разом із Мироном Сурмачем з Жовкви організували книгарню «Січовий базар».

До найдавніших відомих нам друкованих літературних доробків заліщан слід віднести поезії вчителя головної школи  в Заліщиках Павла Зарицького. В 1872 році у  Львові вийшла книжка його ліричних творів. Ще давніші літературні зв’язки Заліщанщини з Покуттям і Буковиною. Відомо, що буковинський письменник Юрій Федькович відвідував Заліщики у 1861 році. Співець знедоленого селянства Василь Стефаник промовляв на вічі в Заліщиках навесні 1908 року. А письменник, педагог і громадський діяч Буковини Сильвестр Кричевський виступив тут в 1911 році на роковини смерті Маркіяна Шашкевича.

У травні 1917 року, коли в Заліщиках відбувався концерт на честь Тараса Шевченка, вступне слово виголошував директор гімназії з Городенки Антін Крушельницький. А Миха́йло Голи́нський, уродженець села Вербівці  Городенківського повіту, якого називали українським Карузо і „королем українських тенорів”, що перебував у Заліщиках  в 1919 і в 1927 році, залишив змістовні спогади про наше місто.

В літературному житті Заліщик першої третини ХХ століття відіграли свою роль і громадські діячі: адвокати Єронім Калитовський, Володимир Охрімович, Роман Стефанович та Теофіл Окуневський. Останній (адвокат у Городенці) обирався до Сейму від округу Городенка – Заліщики. Єронім Калитовський під псевдонімом Трохим Дріт опублікував чимало оповідань із селянського побуту. Роман Стефанович був автором цікавих оповідань і повістей з народного життя Заліщик і Буковини, які публікувалися в львівській газеті «Діло». Він зустрічався з Іваном Франком, залишив про це спогади та описав похорон Лесі Українки, на якому був присутній.

Звичайно, найяскравіше сяє у вінку літературних доробків митців Заліщик ім’я Осипа Маковея. Та це окрема тема, ще зовсім не вичерпана. Серед випускників учительської семінарії, яку він очолював, теж  були майбутні літератори: Ломацький, Макогон, Федорак, Калинович, Верига та багато інших. У 1931 році молодий ідейний греко-католицький священик о. Омелян Каменецький започаткував в Заліщиках перші літературні вечори для української молоді.

З Заліщиками пов’язані імена відомих єврейських літераторів. Це Давид Зільбербуш, письменник і журналіст, що редагував у Коломиї єврейську газету „Народний листок”. Два популярні єврейські письменники Карл Еміль Францоз (з Чорткова) і Олександр (Єхайя) Гранах (народжений у Вербівцях, жив у Городенці та Заліщиках), описали Заліщики  в своїх знаменитих романах „Паяц” та „Ось іде людина”. В Заліщиках народився Леопольд Зборовський - польський поет і арт-дилер єврейського походження.

В різні періоди Заліщики надихали на творчість багатьох польських митців. Ян Каспрович створив тут свій безсмертний гімн «Святий Боже». Поетеса Марія Ясноржевська-Павліковська - вірш „Нитка Аріадни”, що став класикою польської поезії. Заліщики були місцем для творчості Адама Насельського - одного з „великої трійки” кримінальної повісті 30-х років.

Неодноразово приїжджала сюди письменниця Марія Домбровська. Вона симпатизувала українцям. У 1937 році у статті «Вересень у Заліщиках» переконувала поляків, що «нема підстав уважати українців русинами і ділити їх національну масу на поодинокі регіональні групи, лише слід польському інтелігентові завжди й усюди вживати терміну: українець, український, як номенклатурного терміну народу з великою культурою».

В 30-роки минулого століття мальовничими місцями Заліщик надихалися і відомі українці: Євген Маланюк, Олена Теліга, Олег Кандиба, Дмитро Донцов, Ярослав Дашкевич, Юрій Косач, Андрій М’ястківський. У т. з. будинку творчості у Заліщиках під назвою вілла „Аріадна” Юрій Шерех (Шевельов), видатний мовознавець і літературознавець створив цикл віршів „Із заліщицького зошита”. Для нього писав Шевельов «Заліщики стали малим ерзацом Криму... Але верби над течією Дністра, образи Божої Матері й Ісуса Христа в капличках і брамах, солодке привітання „Слава Йсусу!”, - це вже була Україна…».

В нашому місті побувало чимало знаних українських письменників і  поетів: Ірина Вільде, Михайло Івасюк, Григорій Коваль, Микола Бурбак, Роман Лубківський, Борис Демків, Михайло Ониськів, Григорій Петрук-Попик, Роман Гром’як, Василь Фольварочний, Андрій Курков, Василь Кравчук, Роман Коваль, Олексій Кононенко, Володимир Барна, Олександр Бойченко, Максим Дупешко, Євген Безкоровайний, Василь Тракало, Роман Іваничук, Роман Федорів, Степан Сапеляк, Дмитро і Віталій Капранови, Макс Кідрук,  Андрій Кокотюха та багато інших. Сучасні літератори Наддністрянщини, які бувають у Заліщиках, представляють свою творчість: Наталія Хаммоуда-Лопушняк,  Микола Горбаль, Петро Дараманчук, Ганна Рибцуник, Світлана Леськів, Данило Онищук, Іван Стронський, Ольга Кухта, Христина Буринюк, Мар’яна Палагнюк, Богдана Стефанюк.   

З 1965 по 1969 роки у Заліщиках жив і творив Володимир Вихрущ. Його поезії „Осипу Маковею на честь 100-річчя від дня народження”, „Октави хвиль”, „Осінь над Дністром”, „Підемо до Дністра”, „Ранок у Заліщиках”, „Осип Маковей у Заліщиках” написані саме в цей період. А композитори Ярослав Смеречанський та Теодор Хмурич написали музику до багатьох його віршів, серед яких – „Якщо ти українець”, „Чи то був сон”, „На хвилях Дністра”, „Я до тебе лечу” та багато інших. У 80-90-х роках в літературну історію Заліщик вписав свою вагому сторінку письменник  Петро Ковальчук.

В переліку літераторів та авторів нашого міста останніх десятиліть: Василь Дрозд, Петро Мельник, Оксана Дяків, Стефанія Підкова, Василь Сопівник, Олег Вістовський, Антоніна Полотнюк, Ірина Ковальчук, Мирослава Мединська-Ковальчук, Михайло Вершигора, Василь Олійник, Мирослава Зайко, Юрій Війтик, Ірина Вікирчак, Наталя Бежук, Тарас Середюк, Богдан Папушко  та інші.  А ще окремо назвемо троє імен: педагога і поетеси Розалії Мамалиги, письменника і засновника Українського клубу в Заліщиках Левка Тишківського та поета і громадського діяча Павла Мамалиги. Їх імена ми згадуємо рідко. А варто б частіше. Бо, як писала в своїй поезії уродженка Серафинців що на Городенківщині, Розалія Мамалига (Бучовська), яка прожила в Заліщиках до 100 років:

Благослови, Боже, нарід України,
Додай сили і розуму для української дитини,
Щоби у єдності жили і працювали,
Схаменулись і хто вони є, пам’ятали!                                  

      Михайло Сопилюк, член громадської ради бібліотек

На світлинах Юрій ВІЙТИКА: автори книжок, учасники літературної сцени фестивалю «Дністрові зорі-2018».

Новини Заліщик в Інтернеті

Пошук

Система Orphus