Оксана Дяків. Вірші

Деталі

Батьківська категорія: Мистецьке Наддністров'я

Створено: Середа, 04 січня 2012, 17:29

Опубліковано: Середа, 04 січня 2012, 17:29

Автор: Заліщики online

Перегляди: 8104

Оксана Дяків народилася 10 березня 1969 року в м. Чортків Тернопільської області. Живе у Заліщиках. Закінчила Чортківське педагогічне училище (1988), філологічний факультет Чернівецького державного університету ім.Ю.Федьковича (1995).
Реалізовувала себе як освітянин у навчальних закладах Заліщицького району, починаючи з 1988 року. Понад 5 років довелось вивчати технологію і маркетинг галузі електрозв’язку на місцевому підприємстві, що теж додало життєвого досвіду. Але попри це завжди відчувала прагнення до творчості.

Детальніше...

Ганна Рибцуник

Деталі

Батьківська категорія: Мистецьке Наддністров'я

Створено: Неділя, 18 жовтня 2009, 12:55

Опубліковано: Неділя, 18 жовтня 2009, 12:55

Автор: Олександр Хомишин

Перегляди: 1617

* * *
День починається піснею,
Котру  наспівують ратаї,
День починається ніжною
Усмішкою рідної матері.

День починається світлом,
День починається сонцем,
Щоби  ніколи над світом
Не розливався стронцій.

Щоб  не бісилися танки,
Щоб не гули гармати.
Щоби дитя щоранку
Пестила рідна мати.

Детальніше...

Олег Вістовський

Деталі

Батьківська категорія: Мистецьке Наддністров'я

Створено: Неділя, 18 жовтня 2009, 13:03

Опубліковано: Неділя, 18 жовтня 2009, 13:03

Автор: Олександр Хомишин

Перегляди: 2019

* * *
Ще й досі на дністрових берегах
Цвітуть волошки сині в бліндажах.
І покалічені ще давньої весни
Шумлять, схиливши віти, ясени.

Вони донині бережуть в серцях
Всіх тих, що полягли за нас в боях.
Які тоді, весняної пори,
Загнали звіра до його нори.

І небо голубе, мов квітки цвіт,—
Під ним радів од щастя цілий світ.
... А у лісах, яругах і полях
Волошки зацвіли у бліндажах.

Детальніше...

Іван Стронський

Деталі

Батьківська категорія: Мистецьке Наддністров'я

Створено: Четвер, 15 жовтня 2009, 10:41

Опубліковано: Четвер, 15 жовтня 2009, 10:41

Автор: Олександр Хомишин

Перегляди: 1565

* * *
Я - гном із божою душею,
Замкнутий роком в лабіринт,
Земний хрещеник я Орфея —
Дзвінких пісень наслідний принц.

І лицар я між лицарями,
Котрі одвік в моїй землі
Співали, звучись кобзарями,
Щоб не губилися у злі

Господні душі... О, Орфею!
Нема на світі тих тенет,
Які б над рідною землею
Могли спинити пісні злет!

Коли вона іде від Бога,
Не сумнівайся ні на мить:
Він отверзе й уста німого
Щоб нею світ благословить.

Детальніше...