Теплопостачання на економічному паливі. Ефект і переваги

alt

Усі, кому доводилося вирішувати проблеми опалення будинків, знають що це вельми відчутний головний біль. Традиційні шляхи розв'язання питання теплозабезпечення - це котельні на вугіллі, газові котли. Однак можливий і альтернативний варіант: використання систем опалення, що працюють на дровах, деревних відходах або паливних брикетах та гранулах. Як паливо підійдуть не тільки дрова, але й щепа, тирса, обрізки тощо. Які ж переваги такого виду опалення? Якщо перейти до опалення на дровах і відходах деревопереробки, які, до речі, більш прийнятні з екологічної точки зору, ніж, скажімо, вугілля, що часто-густо викликає нарікання через низьку якість, то можна домогтися наступного: наприклад, позбутися залежності від газової труби, яке зводиться, практично, до нуля.

Відповідно, ціни на газ не впливають на собівартість кіловата тепла. Квоти на голубе паливо також ігноруються. Враховуючи фактичну складну (у тому числі й цінову) ситуацію на газовому ринку, це - надзвичайно важливий аргумент.

Крім того, не потрібно транспортувати паливо за сотні й тисячі кілометрів, що і навіть з точки зору здорового глузду нелогічно, якщо під боком є місцеве. У кожній області та й районі діють деревопереробні підприємства, що накопичують багато відходів, які можна перетворити у доходи (вибачайте за каламбур).

Зрозуміло, що можливість впроваджувати енергозберігаючі технології в бюджетній сфері напряму пов’язана з наявністю фінансування. Як позитивний приклад можна назвати введення в експлуатацію та ефективну роботу котельні Заліщицького обласного комунального дитячого санаторію під керівництвом головного лікаря Петра БУРИНЮКА. На початку опалювального сезону 2011-2012 років з Петром Павловичем ми ведемо актуальну розмову про ефективність альтернативного опалення, запровадженого в цьому лікувальному закладі.

- Петре Павловичу, в санаторії постійно - незалежно від пори року за вікном - лікуються маленькі пацієнти, які потребують особливої турботи. Яким обладнанням користується очолювана Вами установа для забезпечення теплом, який її економічний ефект?

- Так, це питання було для нас на порядку денному завжди. Адже дотримання нормативного температурного режиму - важлива складова створення комфортних умов для перебування дітей та їхнього результативного оздоровлення. У санаторії функціонує котельня, яка обігріває п’ять корпусів загальною площею 5010 м кв. Усі приміщення знаходяться від котельні на відстані від 100 до 300 метрів. У 2005 році було встановлено 2 газові котли КПВ 600 і КПВ100, які, як виявилось під час їхньої експлуатації, щорічно потребують капітального ремонту.

Ми задумались про коефіцієнт корисної дії згаданих котлів. Провели розрахунки і встановили, що середній розхід газу котла КПВ 600 (для опалення приміщень) на малому горінні - 25 м куб. за 1 годину, за добу - 600 м куб., а за місяць - 18 000 м куб. У той же час середній розхід газу котла КПВ 100 (для нагрівання води) на малому горінні - 10 м куб. за 1 годину, за добу - 240 м куб., а за місяць - 7 200 м куб. голубого палива Усього по котельні за добу середній розхід газу становив 35 м куб. на годину, за добу - 840 м куб , а за місяць - 25 200 м куб.

Зрозуміло, що цифри -нудна річ, але хіба сьогодні керівник, як кажуть, без калькулятора може планувати власну роботу та діяльність установи? Економити потрібно на всьому, а теплопостачання «з'їдало» чималий кусень нашої бюджетної скарбниці. Навіть при максимальній економії, але в залежності від зимової температури, ми мали все ж дуже високі затрати. Скажімо, в 2009 році було спожито 104,7 тис метрів куб. газу на суму 276006 грн (середня ціна за 1 м. куб. газу становила 2,635 грн.) У 2010 році ми використали 88,3 тис.м куб. голубого палива на суму 243629.86 грн при середній ціні за 1м куб - 2,758 грн.

Така фінансова ситуація не влаштовувала ані нас, ані наше обласне керівництво. Тому в 2010 році було укладено довгостроковий договір зі спільним прибалтійсько-українським підприємством «Волинь-Кальвіс» (м.Луцьк) на проведення установки, монтажу та налагодження котла «Кальвіс-600» задля переходу на альтернативне опалення (щепа, брикети). Вартість обладнання і монтажних робіт склала 400 тис. грн. Після попередніх розрахунків було визначено, що ця сума окупиться за 2 роки.

На початку лютого 2011 року котел запрацював. Економічність його роботи була очевидною.

- Усе, як мовиться, пізнається в порівнянні. Наведіть, будь ласка, факти якісного і кількісного поліпшення теплопостачання приміщень санаторію.

- Гаразд. Наприклад, у 2011 році було спожито 56.5 тис.м куб. газу на загальну суму 186 000 грн. (середня ціна за 1м куб. - 3,349 грн.), а щепи - 320 м. куб., що обійшлося нам у 83,1 тис.грн. У січні цьогоріч опалення проводилось газом, було використано 32 тис. м куб газу на суму 100,4 тис. грн. А в лютому опалювали щепою, якої було використано 161 м. куб. на суму 41649,60 грн. Березневе теплопостачання санаторію щепою обійшлося нам у 41450,40 грн.

А от у квітні проводилась доналадка нового котла і регулювання режиму його роботи. Тому ми знову опалювали газом. При споживанні 23,7 тис. м куб. голубого палива ми змушені були сплатити 83,1 тис. грн., що, фактично, відповідає подвійній сумі місячного використання щепи!

От такі разючі контрасти газового й альтернативного теплозабезпечення. Крім того, опалення щепою дозволяє на 4-5 градусів підвищити температуру в наших приміщеннях, чого складно було домогтися при опаленні газом.

- Зрозуміло, Ваша ґрунтовна розповідь спонукає не одного керівника задуматись над тим, чи ефективно використовуються кошти в його установі, підприємстві чи організації незалежно від форми власності, не ведучи вже мову про бюджетні заклади, яким слід рахувати кожну копійку.

Але в світлі нашої розмови не можна обминути питання про забезпечення котельні санаторію щепою, про яку тут так багато мовилось...

- З цим у нас немає абсолютно ніяких проблем. Паливо для нашої котельні ми закуповуємо на місцевих приватних підприємствах «Світанок» та «Славутич» (с.Дзвиняч), які водночас забезпечують його належне зберігання згідно нормативів. Наприклад, нам регулярно завозять 3-4-денний запас сухої щепи, для чого розроблений відповідний графік та укладено договір на постачання й зберігання.

- Хто обслуговує котельню, її безперебійну роботу?

- У нас позмінно працюють четверо штатних операторів. Спеціалісти спільного прибалтійсько-українського підприємства «Волинь-Кальвіс», які встановлювали, здійснювали монтаж і наладку сучасного теплообладнання, провели навчання персоналу по обслуговуванню котла для альтернативного опалення, зокрема щодо його роботи, встановлення різних режимів, а також дій у випадку виникнення непередбачуваних ситуацій. До речі, котел «Кальвіс-600», обладнаний системою автоматичного пожежогасіння, що надзвичайно важливо з точки зору пожежної безпеки взагалі, а для нашої дитячої установи, зокрема.

Зараз котел знаходиться на гарантійному обслуговуванні підприємства «Волинь-Кальвіс». На початку цьогорічного опалювального сезону ще й прибалтійські спеціалісти приїжджали до нас і проводили повторне навчання нашого персоналу та перевірку роботи обладнання, його точного доналагодження. Це дозволяє нам ще більше економити використання щепи.

- Дякую, Петре Павловичу, за змістовну розмову і сподіваюся, що приклад Вашої роботи в плані ефективного та якісного теплозабезпечення допоможе керівникам, які дбають про економію коштів, впровадити Ваш досвід у себе в установі чи на підприємстві. Адже підвищення енергоефективності та впровадження енерго-ресурсозберігаючих технологій є стратегічним завданням сьогодення.

Розмову вела Оксана ДЯКІВ

Газета "Колос", №87-88 від 21 жовтня 2011 року

Новини Заліщик в Інтернеті

Пошук

Система Orphus