Святкування 560-річчя с.Добрівляни

У чудове, барвисте, романтичне свято Івана Купала, у період найбільшого розквіту природи, у Добрівлянах уже в третє відбувається сільський фольклорний фестиваль української народної пісні. Цьогоріч він приурочений 560-річчю села.

Багатолюдно було недільної днини на березі р.Дністер: приїхали славні співаки із столиці - Наталія Шелепницька, заслужена артистка України; із Косова - Василь Звіздарик - заслужений працівник культури України, композитор, співак; Назар Слюсарчук - учасник дитячого "Євробачення-2006", студент Ліцею ім.І.Богуна. Оваціями зустрічали добрівлянці і гості учасників фестивалю - народний самодіяльний хор «Добрівляни», фольклорний аматорський колектив «Калина», хорову групу ансамблю «Дністер», тріо "Терноцвіт" із районного Будинку народної творчості, хор с.Зелений Гай, фольклорний колектив "Василиха" із Кострижівки Заставнівського району і надзвичайно радо та захоплено сприйняли учасники свята колектив із с. Черганівка Косівського району - Ганну Мицкан і Петра Палійчука, які щиро, з почуттям гумору розважали і веселили народ. Усіх їх на свято запросила "Берегиня". На березі річки було встановлено імпровізовану сцену. У купальському вінку по центру - емблема фестивалю. На великому лужку, далі від сцени, приготовлено хмиз для вечірньої ватри.

Із привітаннями до громади звернувся сільський голова Степан Гуцуляк, заступник голови РДА Богдан Миронюк, котрий за дорученням голів РДА і райради, відділу культури вручив сільському голові подарунок. Ведучі свята Василь Мацера та Олег Ковбасенко, організатор фестивалю Мирослав Лугофет із великою вдячністю і неабияким захопленням спільно зі співаками творили купальські ритуали, поєднуючи в них традицію та сучасність. Здається, спів того дня звучав і линув крізь глибини вічності, піднімав у душі відчуття, про існування яких досі навіть не здогадувався.

Що то значить - талант! До пісні, до музики, у струни і мелодію якої народ і час вплели і славне, і гірке. Вплели свою душу... Тому й не дивно, що в Добрівлянах такі визнані співаки, такі уславлені колективи, бо народ талановитий і байдужих до пісні тут, здається, немає. Тут вірять у світле, добре - в народне. «Нашу пісню недаремно називають душею нації. Нею захоплюються в усьому світі. - мовила керівник хору «Добрівляни» Ганна Навізівська - Адже пісня викликає в душі людини піднесені почуття, несе величезний духовний потенціал. Тому, куди б доля не кидала людей, мелодія - народна купальська чи класично-естрадна - казкою відлунює в душі».

Добрівлянці чекали на свято своїх земляків - співаків Н.Шалепницьку та В.Звіздарика. Вони завжди щиро відгукуються на запрошення, бо ці зустрічі, як мовила Наталія Михайлівна, одухотворюють її неймовірним творчим піднесенням, наснажують енергією такої сили, яка живить її впродовж довгого часу: «Я - не своїй рідній землі, тут мої батьки, вчителі, родина, друзі. Всім їм освідчуюсь у любові, кланяюсь із вдячністю за виховання, за науку. Я пам'ятаю ці свята в минулому, святкували і тоді всім селом». Справді, те, що закладено в душу людини змалечку, не вирвеш ніколи. Потяг до рідної землі - найсильніше з людських почуттів.

Наталія привітала Добрівляни і всіх Іванів з Днем ангела. А тоді виконала українські пісні. Вони - також із далекого дитинства, Виколисані на хвилях Дністра. Саме Дністер завжди був центром купальського дійства. Село, де не було річки, вважалося Богом обділене. «Кров Божа сюди не тече», - казали люди.

Поріднилися Добрівлянй з багатьма пісенними колективами. Милі серцю звучали пісні Гуцульщини і Буковини, молодих козачат із Дзвиняча і зіспіваного та злагодженого тріо (Ігор Федірко, Роман Бодьо та Ігор Витрикуш). Наснагою збагатились «Берегиня». «Добрівляни» і «Дністер», особливо зазвучала «Веселиха», змужнів гопосок нашого соловейка Назара Слюсарчука, поновому лунали пісні у виконанні Христими Чельняк, Олесі Тракало і багатьох інших славних виконавців, якими гордимось, мелодії яких западають глибоко у душу і залишають у ній пам'ятний слід. Учасники дійства запевняли: святкування Купала буде завжди актуальним. У цей день водили танок, їздили поважні ґазди Івани на фірі з любою і веселою Одаркою.

Купала - це свято кохання, день шлюбу, вогню і води, землі і неба, чоловіка і жінки. Дівчата були у сплетених із польових квітів віночках, русалка плила по Дністру, співали обрядові пісні, палили ватру, стрибали через вогонь...

А для найсміливіших починався тієї ночі пошук чарівної квітки папороті.

За повір'ям, у ніч на Івана Купала на коротку мить з'являється вогненна квітка. Той, кому вдалося зірвати її, отримує чарівну силу. Проте нелегко заволодіти таємничою квіткою, та й людину ця знахідка не зробить щасливою. Тож творімо щастя власноруч, ставаймо від того багатшими.

Дай, Боже, щоб свято давало кожному надію на здоров'я, сімейне щастя. А громада, звісно, завдячує керівництву села (сільський голова С.Гуцуляк), керівнику "Берегині" М.Лугофету, аматорським колективам, директору ВАТ "Бровар" (Микулинці) С.Трояку, підприємцям М.Ященку, І.Мамализі, Л.Миронюку, М.Зозуляку., В.Гирилюку та колективу будівельної бригади "Ґазда" (бригадир Є.Калинюк) за фестиваль. Нехай він розширює свої кордони, виявляє нові таланти, якими так багата наша земля.

 

Ольга ЛИЧУК
Газета "Колос"

Новини Заліщик в Інтернеті

Пошук

Система Orphus