Ярославу Смеречанському відкрили меморіальну дошку

Відкриття меморіальної дошки Ярославу Смеречанському
Увіковічений у музиці 

Митцю не треба нагород. 
Його судьба нагородила.
Коли в ЛЮДИНИ є НАРОД, 
Тоді вона уже ЛЮДИНА.

Культура народу вічна і неповторна. У ній, як у дзеркалі, відображено дух нації, її історію. Саме справжні митці передають у своєму непересічному доробку все найкраще, що виплекане народною думкою і почуттями, єднаючи українську культуру, зокрема, з світовою. Серед плеяди таких творців поза часом і поколіннями стоїть ім’я Ярослава Васильовича Смеречанського. У ці травневі дні заліщани і гості міста тепло вшановували соті роковини від дня народження видатного маестро Наддністров’я, у композиторській скарбниці якого – понад 500 опусів: камерна інструментальна музика, твори для духового оркестру, скрипки, фортепіано, а також численні оригінальні твори, вокальні ансамблі, солоспіви.

Ярослав Смеречанський – фундатор і багаторічний директор Заліщицької музичної школи. Саме біля неї 3 травня цього року зібралась численна заліщицька громада, родина, гості з Тернополя, Києва, Львова, щоб взяти участь у святковому відкритті меморіальної дошки Я.В.Смеречанському, створеної художником Омеляном Липчуком.
Розпочав урочини міський голова В.С.Бенев’ят, нагадавши усім присутнім про великі заслуги маестро перед нашим краєм і всією Україною.

Право відкрити меморіальну дошку було надано Лесі Смеречанській, дочці ювіляра, Яремі Бутковському - директору музичної школи і Володимиру Кулачковському - керуючому справами районної ради.

Всечесні отці Іван Сендзюк та Онуфрій Швигар у спільній молитві з парафіянами освятили пам’ятний знак (на світлині Ігоря ІВАНСЬКОГО), а в своєму духовному слові наголосили на тому, що Я.Смеречанський був справжнім подвижником у житті, праці і творчості, чим високо підносив славу рідних Заліщиків і своєї Вітчизни.

Про основні віхи творчого життя патріарха української культури розповів присутнім Я.І.Бутковський – учень композитора, а нині директор Заліщицької музичної школи, наголосивши на тому, що Я.В.Смеречанський, який натхнення черпав із українського мелосу, має цілу плеяду своїх вихованців, що пішли його слідами. Служителя ліри з Наддністров’я високо цінували інші митці, зокрема Микола Колесса добивався, щоб Ярославу Васильовичу було присвоєно звання “Заслужений працівник культури”, але тодішня влада не допустила цього, бо в родині композитора були репресовані.

Від рідні митця виступила його старша дочка Леся Смеречанська-Білас, підкресливши, що після війни її батько тривожився тим, аби святе місце, де нині височіє ошатна будівля музичної школи, а раніше було церковне подвір’я, не передали в чужі руки. Ярослав Васильович збудував тут музичну школу, бо був переконаний, що виховувати молодь потрібно для становлення нації. Леся Смеречанська-Білас запросила до вітального слова на честь урочин правнучку маестро Даринку Мацьків, яка, наслідуючи прадідуся, оволодіває скрипкою у Львові.

Керуючий справами районної ради В.В.Кулачковський привітав присутніх від імені районної влади з урочистостями, присвяченими вшануванню 100-ліття від дня народження Я.Смеречанського. Володимир Володимирович також зауважив, що наш краянин (а прожив він у Заліщиках десятки літ, хоч народився в Коломиї) належить до когорти української інтелігенції, яка високо піднімала планку професіоналізму. Його ж праця належно продовжується у сьогоднішніх успіхах колективу музичної школи, її вихованців.

На завершення свята учасники народної аматорської капели «Гомін», які мелодійно підтримували весь захід, виконали пісню “Оріхове сіделечко” (муз.Я.Смеречанського, слова народні). До речі, Я.В.Смеречанський був одним із організаторів капели.

Підсумовуючи захід, міський голова В.С.Бенев’ят подякував усім учасникам святкової події, а також Ользі Тракало, Лесі Смеречанській, Мирославі Ковальчук, Ірині Ковальчук, Світлані Пукіш та Марії Рудик, які приклалися до виходу в світ за фінансової підтримки Заліщицької міської ради книги “Маестро Наддністрянського краю” (ВІЦ “Місто”, Чернівці, 2009 р.). Ця книга знайде своїх вдячних читачів у бібліотеках і навчальних закладах Заліщанщини, а також Тернополя, Львова та ін.

Того ж дня з нагоди ювілею відбувся велелюдний мистецький вечір “Усе життя я Лірі присвятив”, про який читайте в наступному номері “Колоса”.

Оксана ДЯКІВ
Газета "Колос"


Новини Заліщик в Інтернеті

Пошук

Система Orphus