Агрегатор новин Заліщик в Інтернеті

Бути чи не бути заліщицькому фермеру?

Напередодні Нового 2009 року в агроколеджі відбулися збори фермерів і приватних землевласників району. Через снігопад того дня прибули на збори не всі, проте присутні активно попрацювали, поділившись наболілим і шукаючи спільні шляхи вирішення сільськогосподарських проблем. А їх на сьогодні чимало. Праця на землі стає збитковою, щороку кількість покинутих полів зростає, земля стоїть облогом, заростає бур'янами. Фермерські господарства нині працюють в умовах ризикованого землеробства. Селян продовжує вибивати з сідла диспаритет цін на реалізацію зернових, кукурудзи, на пально-мастильні матеріали, недостатнє пільгове кредитування, відсутність виробництва, зношеність технічних засобів тощо. Крім затрати сил, ще й чималі кошти потрібні на засоби захисту рослин, добрива.
Бути чи не бути заліщицькому фермеру?
Про діяльність хліборобів розповів голова асоціації фермерів району і кооперативу "Ратай" Ігор Марусяк, який зачитав звіт про роботу за 2008 рік. Ігор Михайлович у своєму виступі зазначив, що асоціація нараховує 36 діючих фермерських господарств і 530 приватних землевласників. Ці люди обробляють 4тис. 740га землі, з яких 4 тис.690 відведено під сільськогосподарську продукцію, 50га - під сади. Незважаючи на складні погодні умови, господарські проблеми, фермери і приватні землевласники Наддністрянщини отримали хороший результат. У 2008р. урожайність у фермерських господарствах склала майже 40цнт з 1 га зернових, понад 360 центнерів цукрових буряків, рясно вродили овочі. До речі, поставка овочів у районі проводиться за рахунок фермерів. Ігор Михайлович відзначив кращі господарства: ф/г «Олександра» (Торське, В.Вітовський), «Вікторія» (Угриньківці, Я.Мельник), «Данастра» (Добрівляни, І.Томич), «Родина Тракало» (Ангелівка, І.Тракало), «Воля» (Лисичники, М.Лучак), «Прометей» (Рожанівка, П.Гой) та ін. Серед приватних землевласників прозвучали прізвища Ю.Рудого, С.Непийводи, В.Любінецького В.Андрусика, С.Гарвасюка, І.Губіша та ін., які дбайливо ставляться до землі-годувальниці.

Фермери беруть активну участь у районних та обласних заходах, зокрема в ярмарках, які відбувалися у Тернополі, куди вивозили власну продукцію - овочі («Родина Тракало»), крупи (кооператив «Ратай»), м'ясо (М.Гуйван). І ціни на продукцію на таких ярмарках значно нижчі від ринкових. 

Значно зросла культура ведення землеробства, фермери почали використовувати науково-технічні технології, органічні добрива, провели розкислення грунтів. Завдяки Фонду підтримки фермерів господарі потроху реорганізовують свої господарства, здійснюють реконструкцію ферм, будують склади тощо. У 2008 році фермери отримали безвідсоткові кредити на суму понад 200 тис.грн., трьом господарствам надано техніку з 30% державним відшкодуванням. 

Але це - незначна підтримка. Вирощене потрібно збувати, а тут виникають значні проблеми. Насамперед, Ігор Марусяк зазначив, що в Заліщиках потрібно теж організовувати ярмарки, щоб продукція йшла з рук виробника до споживача напряму, а не через посередників, які удвічі, якщо не більше, завищують ціни. 

Проблемне питання - виділення постійного місця для торгу сільгосппродукцією на місцевому ринку для фермерів. Свою думку з цього приводу висловив заступник начальника управління агропромислового розвитку РДА І.Тимчук, зазначаючи, що у цьому плані велися перемовини з керівництвом ринку. Щоб отримати постійне місце, фермери повинні кожного ринкового дня виставляти товар на продаж, тоді за ними воно буде закріплене, в іншому випадку його здають бажаючому. 
Мріють фермери (і ця ідея вже не нова) про свій магазин, де могли б реалізовувати власну продукцію, тому закликають вкотре міську владу виділити необхідне для нього місце. Не відчувають дрібні господарники достатньої підтримки з боку влади різних рівнів.

На жаль, при високій урожайності 2008 рік виявився збитковішим від менш урожайного 2007-го. Щораз постає питання: куди подіти вирощене? Чому сьогодні в нашій державі плоди важкої селянської праці не можна реалізувати за гідну оплату? І звідки за таких умов брати ресурси для наступних весняних польових робіт? На які сільськогосподарські культури робити ставку? Немає коштів на попередню закупівлю добрив, пального.  Не менш важливою проблемою для сучасного фермера є кадрова. І.Марусяк наголосив, що сьогодні важко знайти кваліфікованого механізатора. Крім того, у районі немає бази, де можна відремонтувати сільськогосподарську техніку або виточити звичайний болт.

Ще одне гостре питання - відсутність у районі переробної промисповості. Побоюються фермери, що урожаї овочів, зокрема капусти, моркви та іншої городини, чекає гірка доля: Адже все не продадуть, а переробки немає в районі. Від імені фермерів Заліщанщини Ігор Михайлович звернувся з проханням до районної влади, щоб зайнятися вирішенням цієї проблеми і відновлювати переробну галузь, відкрити міні-цехи для переробки овочів і фруктів. Щоб вислів: «Свій до свого, по своє» був не просто фразою, а став девізом, реальністю для хліборобів, щоб у селян було бажання працювати на землі.

Проте є господарства, землі яких не обробляються. На думку І.Марусяка, до цього питання більш принципово має підійти сіпьська влада: якщо фермер не хоче працювати на землі, то хай дасть дорогу тому, хто хоче обробляти землю. Виступаючий торкнувся діяльності кооперативу «Ратай», де можна отримати 14 видів послуг. Ними користуються не лише фермери, а й жителі району, це - переробка зерна, надання консультацій із нових технологій у вирощуванні сільгосппродукції тощо.

Господарі з Торського В.Вітовський, В.Любінецький і Ю.Рудий зазначили, що вони - єдина підтримка для селян. Адже обслуговують все село: орють людям городи, надають при необхідності техніку. А ось великі господарства - у Торському діє "Агрополіс" - цього не роблять, на них не можна сподіватися - Й.Децовський, керівник Західноукраїнського центру фермерства, наголосив, що, роблячи ставку на великі господарства, наприклад, «Агрополіс», «РайзАгро», селяни можуть залишитися ні з чим. Тому фермерам і приватним землевласникам потрібно об'єднуватися у кооперативи, щоб зростала їхня міць і розвивати кооперативний рух.

Своїм досвідом поділився фермер із Дзвиняча М.Петрів. Про вигідність вирощування свиней розповів С.Гарвасюк. Про наболілі проблеми говорили І.Тракало, М.Орловська, П.Фірташ та ін. Зокрема, з боку фермерів звучало невдоволення роботою хлібоприймального підприємства.

Заступник начальника управління агропромислового розвитку РДА І. Тимчук закликав фермерів звітувати про свої досягнення. Аналізуючи їх, можна виокремлювати найвразливіші ділянки роботи і шукати шляхи вирішення проблем. Голова райради В.Чухрій, який взяв участь у зборах фермерів і приватних землевласників району, підкреслив, що без звітності фермерів їм не отримати дотації, і запевнив, що зі свого боку буде сприяти фермерам, а юрист райради готовий надати консультації у законодавчому полі. Голова організації підприємців району В.Андрусик зазначив, що на одному з підприємств буде відкритий цех по виточуванню деталей для сільгосптехніки. 

У зборах фермерів взяв участь виконавчий директор Тернопільського обласного об'єднання асоціації фермерів і приватних землевласників України Микола Малий, який відзначив, що впроваджується така політика, аби фермер відмовився від землі. Тому потрібно відстояти своє, і асоціація готова допомогти господарям-землевласникам. Участь у зборах взяла інструктор по якості продукції управління агропромислового розвитку РДА О.Ясищук.

За сьогоднішньої складної ситуації сучасний фермер повинен бути не лише вправним землеробом, але й вмілим менеджером, юристом, аналітиком, вивчати тенденції і потреби сучасного ринку постійно цікавитися новими технологічними досягненнями. Але й ці знання не дадуть бажаного результату, якщо селянин залишається наодинці з своїми проблемами. Тому має бути розуміння керівників усіх рівнів, підтримка держави.

Іванна СТРУБІЦЬКА
Газета "Колос"

Пошук

Система Orphus