Орест Квач з Заліщиків загинув на Сході

І знову біда накрила наш район чорною пеленою. Заступник командира батальйону «Айдар» назвав в ефірі «Громадського TV» 28 липня імена бійців підрозділу, які полягли напередодні. Про це йшлося також у повідомленні на офіційній сторінці батальйону у «Фейсбук».

Підрозділи батальйону брали участь в операціях навколо міста Лутугине Луганської області. Прізвище Ореста Арсеновича Квача впізнала ведуча, яка розмовляла із заступником командира. Саме вона сказала, що цей чоловік з Тернопільщини.

Орест народився 23 липня 1991 року, навчався в школі ім.О.Маковея та Заліщицькій державній гімназії.

Навчання продовжив у Київському військовому ліцеї ім.І.Богуна, а потім був активним учасником київського Майдану. 23 липня Він відзначив у військових умовах свій 23-й день народження, а 27-го – Його не стало.

Знову у Заліщицькому районі - триденна жалоба і чорні стрічки на приспущених Державних прапорах. Яка висока ціна за кожен день неоголошеної війни! Рідна земля віддає шану Герою, який поліг у бою за те, щоб чоботи російських окупантів чи їхніх донбаських прихвоснів не плюндрували її.

Вічна пам’ять Герою! Слава Україні! Героям Слава!

Війна ні до кого не милосердна. Вона не має жалю ні до бійців, які виконують свій обов’язок на полі бою, ні до близьких і рідних, які очікують їх повернення і тривожно вслухаються у фронтові зведення, ні громади міст та сіл, які моляться за них.

Це - війна з ворогом, який топче нашу Українську землю, щомиті знищує все на своєму шляху у злобі і люті. І наші Герої – це також юнаки, які ціною власного життя доводять світові свій патріотизм на шляху до незалежності, соборності, єдності України.

Скупі слова заступника командира батальйону «Айдар», які прозвучали в ефірі «Громадського телебачення» про бійців, що полягли у боях з терористами-найманцями, сколихнули душі всіх заліщан.

Педагогічний, учнівський, батьківський колективи Заліщицької державної гімназії, громадськість співчуває рідним і близьким, всім, хто знав Ореста Квача. Герой, який захистив кожного із нас, який дбав про наш спокій ціною власного життя.
Молитвою і свічкою пам’яті пом’янемо душу загиблого заліщанина. Ореста добре знали у гімназії. Гімназист, який завжди мав власну думку про життя і навчального закладу , і громади, відстоював її, завжди ініціативний і успішний. Ми пам’ятаємо його Людиною, яка мала гостре відчуття справедливості і честі.

Орест був учасником і предметних олімпіад, і спортивних змагань, і «чемпіонатів» Культурних, Розумних, Організованих, Кмітливих, Спритних (КРОКСу), де виборював призові місця разом із командою. На нього можна було покластися під час виконання доручених завдань. Активно брав участь у громадському житті гімназії. Був сильним і незалежним, постійно шукав своє місце у житті.

Навіть після закінчення 5(9) класу і вступу до Київського військового ліцею ім. І. Богуна, а потім і навчання у вищих навчальних закладах Києва, Орест Квач для нашої гімназійної родини залишався і надалі відкритим. Юнак приходив до гімназії, спілкувався з педагогами, учнями, розповідав про досягнення і виклики, про те, як він їх долає. Особливе місце у розповідях відводилося спорту , адже юнак спочатку захопився бойовим гопаком («спасом»), а потім успішно виступав у національному змішаному бойовому мистецтві - єдиноборств «фрі-файт». Про досягнення Орест говорив скромно і між іншим, але національний дух, самопожертва жили у його міцному характері. Він був душею будь-якого товариства, його розповіді захоплювали, додавали сил.

Як патріот і справжній творець своєї долі, у складні часи для країни, Орест Квач вступив у «Правий сектор» і пройшов вишкіл і у навчальних таборах, і під час Революції Гідності, коли виконував завдання під час жорстоких протистоянь із силовиками. Готував себе постійно фізично і духовно до боротьби з ворогом. Навіть після Революції Гідності Орест продовжив вишкіл, щоб зі зброєю захищати Україну . На Сході у батальйоні «Айдар» Орест воював із червня.

Юнак - боєць спортивного клубу “Характерник” (м. Тернопіль), громадський активіст, духовний ватажок. Орест знав і любив українську історію, вільно володів англійською мовою, багато читав. Його девіз по життю звучав так: «Україна або смерть!», і він знав, що рабам цього не зрозуміти. Його улюбленим віршем авторства Вільяма Хенлі був «Нескорений», ось два останні рядки з нього:

Я володар своєї долі,
Я капітан душі своєї…

Таким Орест залишиться для нас. Ми пам’ятаємо Тебе, Оресте! І хай душа Твоя з Небес завжди допомагає кожному , хто потребує підтримки! І хай у Небесній Сотні воїнства Ти і далі залишатимешся Воїном Світла, Воїном Добра. Вічна слава і вічна пам'ять Орестові Квачеві! Співчуваємо і сумуємо зі всіма, хто знав Героя!

Герої не вмирають!

Репортаж телеканалу TV-4:

 

Промова отця Володимира Заболотного на похороні Ореста Квача:

 

Репортаж телеканалу 1+1:

 

Прощання з Героєм Орестом:

 

МОЛОДЬ ВІДДАЛА
ШАНУ ГЕРОЮ

Заліщицька молодь у вівторок провела акцію «Запали свічку!» в пам’ять загиблого Героя, свого колишнього однокласника, друга Ореста Квача. Першочерговим задумом було зібрання саме колишніх однокласників Ореста із гімназії, де його класним керівником був учитель географії, теперішній перший заступник голови райдержадміністрації Роман Краснюк.

Молодь Заліщиків ще раз підтвердила, що покоління, народжене в роки, відколи Україна здобула незалежність, є істинними патріотами, готові самоорганізуватися на перший заклик і слова Гімну «Душу й тіло ми положим за нашу свободу…» є для них не лише рядками-констатацією, а й реальною дією на полі бою за державу. Таким був їх друг і побратим Орест, який за «Україну голову поклав».

Після Майдану центральна площа міста ще на бачила такого велелюддя, переважно молодих людей. Тремтів голос під час виступу про Ореста його вчителя Романа Краснюка, якось по-особливому прозвучав Гімн України у виконанні присутніх. Портрет полеглого, букети квітів біля нього і свічки уздовж сцени змушували прискорено битися серця учасників акції. Потім колоною під Державним Прапором України та червоно-чорним стягом визвольних змагань частина молодих людей попрямувала до моста на Дністрі, щоб звідти пішою ходою пройти центральною магістраллю міста і через кожні 5-10 метрів поставити майже 1500 свічок в пам’ять Героя. Назустріч їм від в’їзду до міста, із північної сторони, рухалися своєрідним автомайданом інші, щоб зустрітися трохи вище лікарні і з'єднати там своєрідну вервечку із свічок в пам’ять Ореста Квача. Майже чотири кілометровий відтинок шляху центральною вулицею Заліщиків світився ще декілька годин вогниками Пам’яті. «Герої не вмирають! Орест – Герой! Слава Україні! Героям слава! Слава нації! Смерть ворогам! Україна понад усе!», - скандування молоді лунали далеко вечірніми Заліщиками.

Заключним акордом став Гімн України, виконаний всіма учасниками акції, у якій взяв участь голова райдержадміністрації Борис Шипітка, та створені із свічок на площі перед РБНТ Тризуб та ім’я Орест. Молодь довго не розходилась, незважаючи на опівнічний час. Подумки кожен був там, на передовій, де вирішується доля України, її народу, усіх нас із вами. Захищаючи рідну землю від окупантів, зачищуючи міста і села від зайшлої на терени України нечисті, гинуть кращі сини і дочки народу. Олег Гулько, Орест Квач, як і сотні їхніх побратимів, споглядатимуть із Неба фінал боротьби, яка, безсумнівно, завершиться нашою Перемогою!


Олег ВІСТОВСЬКИЙ

Газета "Колос", № 63-64 від 1 серпня 2014 року


Читайте також

Новини Заліщик в Інтернеті

Пошук

Система Orphus