Онлайн архів газети

Онлайн архів газети "Колос"

Система Orphus
В.Дрозд. Село Нагоряни на тлі історії України e-mail
Автор: Василь Дрозд   
Неділя, 26 липня 2009, 09:42
Головна статті
В.Дрозд. Село Нагоряни на тлі історії України
1. Де коріння твоє, село рідне моє?
2. У глибинах рідної землі
3. У складі Галицько-Волинського князівства
4. Польсько–литовська доба (1352 -1772рр.). Нагоряни - складова Червоногородського повіту
5. Турецько-татарські набіги. Знищення села Підгіряни
6. Нагорянські святині
7. Під владою Австрії та Австро–Угорщини (1772 -1914рр.). Червоногород – сільська садиба
8. Нагоряни у роки Першої світової війни. ЗУНР. Зростання національної свідомості
9. І знову під владою Польщі. “Всходня Малопольська”
10. Деякі картини сільського життя, побуту в останні століття. Традиції та обряди
11. Друга світова війна. Перша більшовицька окупація (1939-1941 рр.)
12. Під тінню свастики (1941 – 1944 рр.)
13. Друге більшовицьке пришестя
14. За тебе, свята Україно !
15. Червоногородська трагедія
16. В “обіймах” колгоспного способу життя
17. Освіта, культура, охорона здоров’я, торгівля і побут на селі у післявоєнні роки
18. Перебудовні процеси. Незалежність України
Список джерел та літератури
Про автора
Всі сторінки

Василь Дрозд

Село Нагоряни
на тлі історії України

Нагоряни. Фотознімок з космосу

 

Василь Дрозд

515 – літтю першої письмової
згадки про село Нагоряни,
а також  батькам, братам і сестрам,
які своїм життям і спогадами
прилучилися до написання цієї книжки,
п р и с в я ч у ю…

Автор

 

Від автора

Кожне місто, містечко чи село має свою неповторну історію, переважно невідому навіть більшості його мешканців. Дітям треба пам’ятати, що історія не десь за морями-океанами й навіть не у великих містах, а тут у Нагорянах, де вони народилися.

Святе відчуття Батьківщини починається саме з рідного краю, свого села чи міста, вулиці, своєї оселі, де людина народилася і виросла, де пройшло її дитинство. Ці відчуття передаються з покоління в покоління з молоком матері, мелодією пісні, поетикою рідної мови. Без знання історії краю годі й говорити про національну гідність.

Безперечно, знайомство з багатою, документально засвідченою історією рідного села збагатить душу усіх нагорянців високими думками і глибокими почуттями вірності батьківській землі, Україні, материнській вірі. Отож, щоб не загубитися у повсякденній суєті життя сьогоднішнього глобального світу, треба знати свої першовитоки, їх не цуратися, не забувати, ними гордитися.

Історія села – це біографія кожної людини, кожної сім’ї чи родини, що в ньому народилась чи проживає. Це - літопис нашого родоводу з діда-прадіда.

Ми пережили той час, коли нам заборонялось навіть усвідомлювати, що ми українці, що ми нащадки великої знаної у всій Європі і за її межами держави – Київської Руси–України. Останні півстоліття нам твердили, що справжня історія нашого краю розпочинається лише з 1939 року, коли нас «ощасливили визволителі» зі Сходу. Було небезпечно навіть згадувати про свої прадавні витоки, про своїх дідів і прадідів, їх боротьбу за своє національне визволення впродовж багатьох віків...

Історико-краєзнавчий літературно-художній нарис про рідне село – це своєрідна данина шани і пам’яті до всіх односельців, які тут жили. У книжці немає вигаданих прізвищ і ситуацій. При написанні історії села використані унікальні фотоматеріали. Названо сотні прізвищ – творців історії рідного села.

Книжка написана з погляду сучасної української історичної науки, на основі архівних джерел та спогадів десятків людей – безпосередніх свідків і учасників тих подій, які відбувалися у Нагорянах, в Україні і навіть у світі.

Зрозуміло, що село Нагоряни – звичайне село, яких є тисячі в Україні. У своєму розвитку воно зазнавало великих демографічних змін – від кількох хат до майже 300 сімей. З перемінним спадом та піднесенням.

На очах нинішнього покоління село різко скорочує свій людський потенціал. В порівнянні з серединою минулого століття на початок сьогоднішнього у селі вдвоє скоротилось число мешканців. Такі реалії нашого часу. Але село живе. Одні мешканці виїжджають, інші повертаються до своєї материзни.

 



 
Цікава стаття? Поділися з друзями:

Читайте також